Блог
Термінологія. Блоґерами називають людей, які ведуть блоґ.
Сукупність всіх блоґів в Інтернеті прийнято називати блогосферою. Пост (окреме повідомлення блоґу) має заголовок, дату публікації, зміст (інформаційне наповнення блоґу). Як правило, до кожного посту читачі можуть залишити коментарі (відгуки до публікації) за допомогою простої Web-форми.
За версією газети Вашингтон профайл (англ. Washington Profile), першим блоґом вважають сторінку Тіма Бернерса-Лі, де він, починаючи з 1992 року, публікував новини[джерело?].
Влітку 1996-го року, автор одного з перших онлайн-щоденників Джастін Холл[en] написав у своєму щоденнику що в обмін на місце для ночівлі навчить створювати веб-сторінки, і вирушив в подорож Сполученими Штатами.[2] Вперше термін «веб-лог» у 1997 використав блогер Йорн Бергер[en], а в 1999-му Пітер Мергольц (англ. Peter Merholz) розбив цей термін на «we blog» («ми бложимо»).[3][4]
У липні 1999 року, Ев Вільямс, засновник компанії «Pyra Labs[en]» який створив набір скриптів для полегшення процесу дописів у своєму блозі, випустив цей скрипт як продукт компанії під назвою Blogger[5]. Це була перша безкоштовна блогова служба. Згодом Blogger був викуплений компанією Google.
2006 року після позову компанії «Apple» (2004 р.) на блоґерів, було винесено рішення суду про те, що вони володіють тими ж правами по нерозголошенню джерел інформації, що й журналісти.
Популярність блоґосфери зумовлена насамперед можливістю використання таких недоступних раніше інструментів, як RSS, trackback та ін.
Відмінністю блоґів від щоденникових записів є те, що перші зазвичай передбачають сторонніх читачів, які можуть вступити в публічну дискусію з автором (наприклад, у коментарях до запису).
Типова анатомія блоґа
Вміст блоґа можна уявляти собі як стрічку, на якій в хронологічному порядку згідно з датами їхньої публікації блоґером йдуть дописи, так звані пости, один за одним. Оскільки з часом у блозі накопичується багато постів, зазвичай ця стрічка займає кілька веб-сторінок, так що найновіший пост займає верхню частину першої сторінки, і чим давніше, тим нижче від нього містяться попередні пости, скажімо, всі пости за останній тиждень; друга сторінка тоді присвячена постам за тиждень до того, третя сторінка ще давнішим, і так далі. Як правило, сторінки блоґа також містять посилання на архів блоґу, тобто на попередні пости згруповані по місяцях і роках. Отже навігація блоґа в хронологічному порядку є дуже легкою.
Окрім того у багатьох системах блоґування можливо призначати категорії постам. Ці категорії відбивають тематику постів, як наприклад, «програмування», «поетика», «сімейні справи» й тому подібне. Тоді відвідувачі блоґа, які цікавляться думками блоґера щодо програмування, можуть за посиланням на цю категорію перейти до всіх існуючих постів автора, присвячених цьому предмету.
Типово окремий пост у блозі має заголовок, дату публікації, власне, зміст, який складається з гіпертексту (думки автора, цитати тощо), посилань на інші сайти та блоґи в Інтернеті, інколи зображень чи навіть відео. Також пост містить коментарі до нього, залишені відвідувачами та просту веб-форму, за допомогою якої вони долучають ці коментарі.
Різновиди блогів
За автором (авторами):
Особистий (авторський, персональний) блоґ — ведеться однією особою (як правило — його власником);
«Примарний» блоґ — ведеться від імені чужої особи невизначеною персоною;
Колективний або соціальний блоґ — ведеться групою осіб за правилами, які визначає власник;
Корпоративний блоґ — ведеться усіма співробітниками однієї організації;
За наявністю мультимедіа:
Текстовий блоґ — блоґ, основним змістом якого є тексти;
Фотоблоґ — блоґ, основним змістом якого є фотографії;
Музичний блоґ — блоґ, основним змістом якого є музичні файли;
Подкаст і блоґкастинг — блоґ, основний зміст якого надиктовується та викладається у вигляді аудіофайлів, наприклад, MP3-файлів;
Відеоблоґ — блоґ, основним змістом якого є відеофайли;
За особливостями змісту:
Контентний блоґ — блоґ, який публікує первісний авторський текст;
Мікроблоґ — блоґ, дописами в якому є короткі щоденні новини з власного життя користувачів (див. МікроБлоґінг)
Мониторінговий блоґ — блоґ, основним змістом якого є відкоментовані посилання на інші сайти чи блоґи;
Цитатний блоґ — блоґ, основним змістом якого є цитати з інших блоґів;
Сплоґ — спам-блоґ;
За технічною основою:
Блоґ Stand-alone — блоґ на окремому хостингу та рушії (CMS);
Блоґ на блоґ-платформі — блоґ, який ведеться на потужностях блоґ-служб (LiveJournal, LiveInternet та ін.);
Моблоґ — мобільний блоґ, який наповнюється з мобільних чи портативних пристроїв;
Роль та популярність блоґів
Надзвичайна популярність блоґів зумовлена двома головними обставинами: по-перше, публікувати інформацію в Інтернеті за допомогою блоґів досить легко — фактично, створення нового посту зводиться до набирання його тексту у відповідному полі та відправки його на сервер шляхом натисканням кнопки «Публікувати» (англ. Publish) або подібної. Після цього пост зберігається на сервері, який автоматично формує веб-сторінки, різні посилання, додає стиль форматування тощо (такі серверні програми називаються системами управління змістом — англ. Content Management Systems або CMS). Тому користуватися блоґом не важче, ніж простим текстовим редактором. Друга причина — це моментальна доступність в Інтернеті опублікованої інформації; існують декілька безкоштовних блоґових платформ (наприклад Wordpress або Livejournal), де будь-хто може зареєструватися та вести свій блоґ. Блоґи періодично скануються Інтернет-пошуковиками, такими як Google, Yahoo!, та ін.
Саме з цих характеристик — мобільності та доступності блоґів — випливає їх визначна роль у творенні інформаційного суспільства, реалізації свободи слова, боротьбі за права людини у світі, та й просто у комунікації та обговоренні будь-яких ідей поміж людьми. Визнанням великої соціальної ролі блоґосфери у боротьбі за права та свободи людей стала нещодавня публікація так званого «Довідника блоґерів та кібер-дисидентів» (Handbook for Bloggers and Cyber-dissidents) асоціацією «Репортери без кордонів» (Reporters without Borders), який є вільним для використання та поширення і служить прекрасним вступом як до основ ведення блоґу і різних його аспектів, так і до застосування блоґів як зброї для боротьби з тоталітарними урядами та цензурою. Одним з багатьох прикладів соціальної ролі блоґів можна вказати відомий Interdictor's блоґ на LiveJournal, який був присвячений урагану «Катріна» і вівся хлопцем, який залишився у Новому Орлеані і кожні кілька годин сповіщав про розгортання трагічних подій, що у той час сприяло підбуренню суспільної думки проти занадто повільної реакції Білого Дому.
Більшість Блоґів приватного характеру становлять інтерес лише для невеликої групи людей, які можуть бути знайомі з автором або цікавляться його думками та коментарями щодо подій у світі, фахової діяльності, родинного життя, мистецтва тощо. Тільки деякі з них стають відомими Блоґерами, нові пости яких можуть отримувати десятки або сотні коментарів.
Українська блоґосфера
За даними Яндекса, станом на кінець 2009 року українська блоґосфера налічувала більше півмільйона блоґів, з яких активними (тобто такими, що оновлювались хоча б раз на три місяці) є 15 %.[6]
Найпопулярніша платформа серед українських блоґерів — це LiveJournal. Станом на 20 травня 2010 р. кількість блоґів у livejournal, у профілі яких заявлена Україна як місце проживання власника блоґа, становила близько 256 тис.[7].
Окрім того, наявна певна кількість блоґів на інших платформах, — англомовних та російських (Blogger.com, LiveInternet.ru, Diary.ru, Mail.ru, Twitter); спільнота stand-alone-блоґерів; та кілька спільнот на українських блоґерських платформах (Bigmir.net, Blox.ua, Meta.ua, Hiblogger.net, ВКурсі.ком).
Серед українських інтернет-видань поширена практика створення блоґів для своїх авторів та відомих людей — свої блоґи відкрили сайти Корреспондент, Українська правда, Новинар та ін.. Окрема блоґова платформа для своїх прихильників була створена перед виборами 2007 року політичною силою «Народна самооборона» Юрія Луценка. Власні блоґи також мають Юлія Тимошенко та Сергій Тігіпко.
У травні 2007 року був започаткований проект Blogoreader — перший в українському інтернеті проект, котрий висвітлює українську блоґосферу — її головні події та новини.
У лютому 2008 року світ побачив проект, який так і називається — Українська Блоґосфера. Метою цього проекту став розвиток української блоґосфери, а в першу чергу — її автономної частини: самостійних українських блоґів, створених на власних хостингах з допомогою CMS на зразок Wordpress чи подібних.
У квітні 2010 р. стартував блоґовий проект ВКурсі.ком — перша українська мережа авторизованих блоґів напівзакритого типу. Реєстрація нових користувачів ВКурсі.ком можлива виключно через електронне запрошення дійсних дописувачів, у мережі дозволено реєструватись тільки під справжніми ім'ям та прізвищем, заборонено передрук чи публікацію неавторських матеріалів. ВКурсі.ком є відкритим до читання для незареєстрованих користувачів, тоді як можливість коментування обмежена колом зареєстрованих авторів. Серед блоґерів ВКурсі.ком — переважно журналісти, літератори, громадські активісти, студенти та політики з кількох українських областей. У жовтня 2010 р. блоґосфера ВКурсі.ком розпочала ексклюзивні чат-конференції з відомими людьми України, першою із яких стала конференція з політологом, заступником Голови партії «Сильна Україна» Костем Бондаренком.
У грудні 2010 народився проект TexnoNews — перший блоґ про мобільні пристрої українською мовою.
Багато українських письменників ведуть блоґи[8].
У жовтні 2015 року відеоблоґери з України на сайті YouTube об'єдналися в компанію україномовних блогерів, яку назвали «YouthTube(ЮС)». Мета YouthTube — консолідувати зусилля для створення якісного розважального контенту українською мовою, який в майбутньому зможе конкурувати з російськомовним YouTube та українськими блогерами, які розмовляють російською.
Блоґкемп 2007 у Києві
Блоґкемп 2007 — це подія для блоґерів із країн Східної Європи та Центральної Азії, яка пройшла у Києві 13-14 жовтня 2007 року. Окрім блоґів, на конференції обговорили соціальні та нові медіа взагалі, громадянську журналістику та веб 2.0.
Сервіси, які дозволяють вести власний блоґ
Блоґ-сервіс (блоґ-служба, блоґ-платформа, блоґохостинг) — це відкритий сервіс, що надає користувачу зручний інструмент, який дозволяє вести блоґ без потреби самостійно займатися обслуговуванням програмного забезпечення на сервері. Для початківця — це відносно легкий спосіб швидко завести собі блоґ. Попри видимі переваги мають такі служби і ряд недоліків (про них читайте нижче).
Популярний серед українців блоґ-сервіс — LiveJournal.com («живий журнал», ЖЖ). LiveJournal — блоґ-платформа для розміщення on-line'ових щоденників, або ж інших блоґів («щоденників», «журналів»). Пропонує звичайний для блоґів набір функцій: можливість писати власні публікації, їх коментування читачами, тощо. Є додаткові функції, більшість із яких доступні безкоштовно. Вам буде наданий у користування безкоштовний акаунт (від англ. account) типу ваше_ім'я.livejournal.com. Підтримується ведення колективних блоґів. ЖЖ також дозволяє брати участь, створювати і писати до спільноти (англ. community). Адреса кожної спільноти виглядає так: community.livejournal.com/назва_спільноти. Присутня можливість додавати інших користувачів ЖЖ в свій список читання.
Вже вище згадувався Blogger.com. Blogger — сервіс для ведення блогів, за допомогою якого будь-який користувач може легко завести собі власний блоґ.
Blog.net.ua — перший український автоматичний сервіс безкоштовних блоґів[9]. Давав можливість створити безкоштовний блоґ на 100 Мб типу ваше_ім'я.blog.net.ua.
Blox.ua — інтернет-сервіс, що безкоштовно надає вам можливість вести інтернет-щоденники (блоґи).
Незалежні блоги
Зазвичай незалежні блоґи (окремий домен + хостинг) заводять ті, кому не вистачає можливостей блоґ-служб. Ці особи в свою чергу є більш технічно освіченими. В Уанеті (український сегмент мережі Internet) незалежні блоґи ведуть в основному IT-спеціалісти.
Рушій (CMS) для блоґу
В мережі Internet є достатньо безкоштовних якісних CMS. До таких систем можна віднести: WordPress, Drupal, Joomla, TextPattern, тощо.
CMS — це набір спеціальних програм (скриптів), які слугують для управління інформацією на сайті.
Якщо раніше для додавання статті на блоґ потрібно було вручну вставити її в код сторінки, то за допомогою CMS буде достатньо зайти під своїм логіном на власний блоґ в панель адміністрування і заповнити відповідну форму. А все інше зробить скрипт (опублікує статтю, поставить посилання, тощо).
Немає коментарів:
Дописати коментар